Non me lo so spiegare [Ukrainian translation]

Трохи сумую за тим вітром,

А чи просто за твоєю білою спиною...

А той годинник не йшов,

Стояв нерухомо з ранку до вечора,

Як і я, вдивлявся в тебе.

Я не плачу через тебе ніколи,

Ніколи не зроблю нічого подібного, ні, ніколи... ні-ні-ні...

Відсторонюсь,

Ти мене більше не тривожиш.

Я лише думав, наскільки беззмістовно марити

І думати, що все гаразд, коли зима, а ти

Забираєш свої теплі руки,

Не обіймаєш мене і повторюєш мені, що я великий,

Нагадуєш мені, що продовжую жити в багатьох речах...

Будинки, книги, авто, подорожі, сторінки газет...

І навіть якщо я нічого не значу, принаймні, для тебе,

Дозволяю тобі мріяти,

І якщо тобі хочеться, піти...

Вибач, знаєш, я б не хотів тебе тривожити,

Але ти б не могла мені сказати, як це може скінчитись?

Не можу собі того пояснити,

Я не можу собі того пояснити...

Глибока ніч і повний місяць

Нам пропонували в дар лише атмосферу,

Але я любив її і все ще люблю...

Кожна деталь - це повітря, якого мені бракує.

І якщо я так почуваюсь, мабуть, весна...

Але ця відмовка вже не діє...

Я лише думав, наскільки беззмістовно марити

І думати, що все гаразд, коли зима, а ти

Забираєш свої теплі руки,

Не обіймаєш мене і повторюєш мені, що я великий,

Нагадуєш мені, що продовжую жити в багатьох речах...

Будинки, книги, авто, подорожі, сторінки газет...

І навіть якщо я нічого не значу, принаймні, для тебе,

Дозволяю тобі мріяти.

Я лише думав, наскільки беззмістовно марити

І думати, що все гаразд, коли зима, а ти

Забираєш свої теплі руки,

Не обіймаєш мене і повторюєш мені, що я великий,

Нагадуєш мені, що продовжую жити в багатьох речах...

Будинки, книги, авто, подорожі, сторінки газет...

І навіть якщо я нічого не значу, принаймні, для тебе,

Дозволяю тобі мріяти,

І якщо тобі хочеться, піти...

Вибач, знаєш, я б не хотів тебе тривожити,

Але ти б не могла мені сказати, як це може скінчитись?