فساتين [Fasateen] [Ukrainian translation]

Пам'ятаєш, як казала,

Що підеш за мене заміж,

Хоч я без грошей і житла?

Пам'ятаєш, як кохала,

Хоч був не твоєї віри,

Пам'ятаєш те життя?

Згадай, як мене твоя мати,

засікла у тебе в ліжку,

й не бажала мене знати.

То ж ми домовились лишити

все як було, й далі жити

без краваток й зранку балачок...

Без мільйонів золотих...

І без шмоток дорогих...

Мене за руку ти тримала,

Що все зміниш обіцяла,

Як могла мене забути?

Як могла це все забути?

Волосся моє як чесала,

І як мене проводжала,

Робила зачіску, таку ж як в себе...

Пам'ятаєш, як казала, що готова мене кинуть

Бо я без грошей і житла...