Dans ma rue [Ukrainian translation]

Я живу в куточку старого Монмартру.

Мій батько напивається щовечора,

і щоб прогодувати всіх нас чотирьох,

моя мама працює пралею.

Коли я хворію, то сиджу біля вікна,

дивлюсь, як по вулиці гуляють люди.

І коли закінчується день,

є речі, які мене трохи лякають.

По моїй вулиці гуляють люди,

я чую шепіт вночі.

Мене заколисують ці звуки,

та раптом я пробуджуюся від криків,

свисту, від тупотіння ніг

в різні боки, та мовчання,

яке пронизує холодом моє серце.

По моїй вулиці гуляють тіні,

і я тремчу, мені холодно, мені страшно.

Якось мій батько сказав мені: дочко,

так не може продовжуватись без кінця,

ти не здатна ні на що, а твоя сім'я

має бачити, що ти заробляєш собі на хліб.

Чоловіки вважають тебе привабливою,

тобі варто лише вийти ввечері,

є багато жінок, які заробляють собі на життя,

гуляючи по вулиці.

По моїй вулиці гуляють жінки,

я чую наспівування вночі

Мене заколисують ці звуки,

та раптом я пробуджуюся від криків,

свисту, від тупотіння ніг

в різні боки, та мовчання,

яке пронизує холодом моє серце.

По моїй вулиці гуляють жінки,

і я тремчу, мені холодно, мені страшно.

Минають тижні за тижнями.

У мене немає дому, у мене немає грошей

Я не знаю, як це роблять інші,

але я не можу знайти клієнта.

Я прошу милостині у людей, що гуляють,

шматок хліба, трохи тепла.

У мене недостатньо сміливості,

і тепер вже я відлякую їх.

По моїй вулиці я гуляю щоночі,

Ви можете почути мій плач, і вночі

коли вітер зносить молитви до неба

усе моє тіло холоне під дощем.

І я більше не можу, я чекаю,

коли нарешті прийде Бог,

і запросить мене зігрітися біля себе.

По моїй вулиці йдуть ангели, забираючи мене з собою,

щоб назавжди закінчився мій кошмар.