Nobody Home [Ukrainian translation]

«Гаразд, я потурбуюсь про них деякий час, але у Вашингтоні є й дехто інший, про кого треба потурбуватись»

«Хто це?»

«Роуз Пілчіт»

«Роуз Пілчіт? Хто це?»

("Замовкни!")

«36-24-36 - це дає відповідь на ваше запитання?»

(«Ой! У мене є маленька чорна книга з моїми віршами!»)

«Хто вона?»

«Вона була «Міс Бронетанковою Дивізією» у 1961...»

Я маю маленьку чорну книжку з моїми віршами.

Маю сумку з зубною щіткою і гребінцем.

Якщо я хороший песик, вони іноді кидають мені сюди кістку.

Маю гумку, що притримує мої чоботи.

Маю нудьгу від затерплої руки.

У моєму телевізорі є тринадцять каналів лайна на вибір.

У мене є електрика.

І є у мене ясновидіння.

І вражаючі здібності до спостереження.

І саме так я знаю,

Що якщо спробую дістатися

До тебе по телефону

Нікого не буде вдома.

Я маю облігатну хендриксівську завивку

І неуникні пропечені дірки

Аж донизу моєї улюбленої шовкової сорочки

Я маю сліди від нікотину на пальцях

Я маю срібну ложку на ланцюжку.

Я маю рояль, щоб живити мої тлінні останки.

Я маю дикі витріщені очі.

І сильну жадобу летіти.

Але мені нікуди летіти.

Ооох, крихітко, коли я піднімаю трубку

(«Сюрприз, сюрприз, сюрприз»)1

Все ще нікого вдома.

Я маю пару чобіт Gohill

і стерті коріння.

1. із шоу Гомера Пайла