Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
«Цілуй її, цілуй її, —
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч нам.
Весна в сей час нам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе —
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Струмок траві воркоче.
Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани...
Тут ллються пахощі густі.
Там гнуться верби п'яні.
Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Весна бенкет справляє.
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
«Цілуй її, цілуй її:
Знов молодість не буде!»