Comme ils disent [Ukrainian translation]

Я мешкаю один з матір'ю

У дуже старій квартирі

На вулиці Сарасат.

Мені складають компанію

Черепашка, два канарка і кішка.

Аби мати могла відпочити,

Я дуже часто скупляюся, готую,

Прибираю, мию, тру, часом шию на машинці.

Праця не лякає мене: я трошки декоратор, трошки стиліст.

Але моє справжнє ремесло я роблю перевдягненим вночі:

Я артист.

Я маю особливий номер, який закінчується повною оголеністю після стриптизу,

І я бачу, як чоловіки в кімнаті не вірять своїм очам:

Я не зовсім чоловік*,

Як кажуть.

Десь о третій йду посидіти з друзями обох статей

До якогось бару для тих, хто палить,

І там ми даємо волю серцю,

Ріжемо усю правду про тих, хто нам неприємний,

Переминаєм їм кісточки, але з гумором, у формі уїдливих дотепів.

Ми зустрічаємо останніх клієнтів, які, аби вразити своїх товаришів по чарці, йдуть та кривляються, імітуючи тих, ким, на їхню думку, є ми.

Тим вони самі себе ганьблять, нещасні дурні, своїми жестами, гучними голосами, недоладним пародіюванням оперних співаків та дів.

Мене не займають їх пащекування, бо все це правда.

Я не зовсім чоловік,

Як кажуть.

На початку нового дня я повертаюся, аби знов віднайти свою самотню долю.

Знімаю вії та волосся, як нещасний бідний втомлений клоун.

Лягаю, але не сплю, без радості думаю про своє таке нікчемне кохання,

Про цього хлопця, гарного, як Бог, який чомусь засів у моїй голові.

Мої вуста ніколи не посміють довірити йому мою солодку таємницю, мою зворушливу драму,

Бо привід всіх моїх страждань збавляє час у жіночому ліжку.

Ніхто насправді не має права цькувати мене, засуджувати мене, і я заявляю,

Що лише сама природа відповідальна за те,

Що я не зовсім чоловік,

Як кажуть.