"Настав час коли дії державної машини стають наскільки огидними, що терпіти більше не в силі, не в силі більше брати в цьому участь, навіть пасивно. І єдиний вибір який у нас є – це покласти наші тіла під ті механізми, під колеса, під важелі та під усі ті агрегати. Ми повинні зупинити це..."
[І куплет:]
Аби порятувати власну шкуру,
На яку ви готові пірнути підлості глибину?
Геть нічого не розуміючи, починаєте свою гру.
Перешкоди на шляху змушують нас всіх вигукнути – УУУ!
Люди, що зверху, давлять на людей, що знизу. -
Поклоніться
І підкоріться кожному слову!
Віддано віддасте мені усе, якщо ви досі не почули те, що мовлю.
Бажаєте мати усе те, чим я володію? -
Нехай в голові вашій цей абсурд більше не літає!
Не боріться з владою і ніхто не постраждає!
Не існує лайна, яким не рулимо ми!
І коли зброя ще не перейшла в активний стан -
Ані руш, доки мої люди не звелять цього вам!
Усе виходить з-під контролю.
Нужбо, усі, вперед до бою!
[Приспів:]
Роззброєна сталь, вирішальний удар.
Ми, звірі, беремо усе в наш кулак.
Тепер слухайте уважно, усі ви,
Негідники і королі, ми за вами прийшли!
[ІI куплет:]
Як повільно ви можете човгати ногами, тримаючись строю?
Говорите про різне лайно, але не розумієте істину головну:
Вогонь на вашому шляху змушує вас вигукнути – УУУ!
Люди, що зверху і люди, що знизу,
Поклоніться,
Тут керує моя рука!
Фронт атаки – ось де я,
Це десь між кіком і хай-хетом,
Між ручкою і контрактом,
Подачею і контактом.
Що ж, бій розпочато, тепер зрозуміють усі –
Ні чорта з того, що ви сказали, не змусить відступити мене, ні!
Тому тисніть кнопку, нехай усе злетить у повітрі,
Вириваючись з-під контролю!
Нужбо, усі, вперед до бою!
[Приспів:]
Роззброєна сталь, вирішальний удар.
Ми, звірі, беремо усе в наш кулак.
Тепер слухайте уважно, усі ви,
Негідники і королі, ми за вами прийшли!
Роззброєна сталь, вирішальний удар.
Брудні звірі б’ють наповал.
Шкіра до кістки, по тілу синці.
Сонце більше не покаже свої промені!
[Перехід:]
З початку і до кінця, з одного боку і до іншого боку,
Якщо боїтеся того, про що мовлю, підніміть руки високо вгору!
"Настав час коли дії державної машини стають наскільки огидними, що терпіти більше не в силі, не в силі більше брати в цьому участь, навіть пасивно. І єдиний вибір який у нас є – це покласти наші тіла під ті механізми, під колеса, під важелі та під усі ті агрегати. Ми повинні зупинити це. Ми повинні вказати на людей, які керують ними, які володіють ними, бо поки ми не звільнимо себе від них, машина не повинна працювати."
(Маріо Савіо)