Субота, дев'ята година
Підтягується звичайна публіка
Поряд зі мною сидить якийсь старий,
Що займається коханням зі своїм джином з тоніком
Він каже: «Синку, можеш зіграти мені спогад?
Я не дуже впевнений, як він звучить,
Але він сумний та зворушливий, і я знав його повністю,
Коли ще носив одяг молодшого чоловіка»
Ла ла ла, ді ді да
Ла ла, ді ді да да да
Заспівай нам пісню, ти ж піаніст
Заспівай нам цим вечором пісню
Ми у настрої для гарної мелодії
І ти піднімаєш нам настрій
Бармен Джон – мій друг
Він наливає мені задарма
Він швидкий на жарти
Та завжди підкурить сигарету,
Але він хотів би бути у іншому місці
Він каже: «Білл, я думаю, це вбиває мене»
Коли посмішка зникла з його обличчя
«Я впевнений, що зміг би стати зіркою кіно,
Якби тільки міг вирватися з цього місця»
Ла ла ла, ді ді да
Ла ла, ді ді да да да
Пол – письменник з нерухомості*,
Який ніколи не мав часу на дружину
Він говорить із Дейві, що й досі у флоті
Й, напевно що, буде там до кінця життя
А офіціантка практикує політику
У той час, як бізнесмен повільно напивається
Так, вони ділять випивку, що зветься самотність,
Але це краще, ніж пити на самоті
Заспівай нам пісню, ти ж піаніст
Заспівай нам цим вечором пісню
Ми у настрої для гарної мелодії
І ти піднімаєш нам настрій
Це досить великий натовп як для суботи,
Й менеджер посміхається мені,
Бо він знає, що це мене вони йдуть побачити,
Щоб забути ненадовго про життя.
І піаніно звучить, наче на карнавалі,
І мікрофон смердить пивом
І вони сидять у барі, кладуть хліб до моєї кружки
Та кажуть: «Хлопче, що ти тут робиш?»
Ла ла ла, ді ді да
Ла ла, ді ді да да да
Заспівай нам пісню, ти ж піаніст
Заспівай нам цим вечором пісню
Ми у настрої для гарної мелодії
І ти піднімаєш нам настрій