Мама, Мы Все Тяжело Больны [Mama, Mi Vse Tyazhelo Bol’ny] [Ukrainian translation]

Зерна впали у землю, зерна просять дощу.

Їм потрібний дощ.

Розріж мою грудь, подивись мені у середину,

Ти побачиш, там усе палає вогнем.

Через день буде запізно, через годину буде запізно,

Через мить буде вже не підвестись.

Якщо до дверей не підходить ключ, вибій двері плечем.

Мамо, ми усі важко хворі…

Мамо, я знаю, ми всі збожеволіли…

Сталь проміж пальців, стиснутий кулак.

Удар вище кисті, що терзає плоть,

Але замість крови у жилах застигла отрута, повільна отрута.

Зруйнований світ, розбиті чола, розламаний навпіл хліб.

Й ось хтось плаче, а хтось мовчить,

А хтось такий радий, хтось такий радий…

Мамо, ми усі важко хворі…

Мамо, я знаю, ми всі збожеволіли…

Ти маєш бути сильним, ти маєш вміти казати:

Руки геть, геть від мене!

Ти маєш бути сильним, інакше навіщо тобі бути.

Що важитиме тисячі слів,

Коли важлива буде міцність руки?

Та ось ти стоїш на березі та міркуєш: «Чи то плисти чи не плисти?»

Мамо, ми усі важко хворі…

Мамо, я знаю, ми всі збожеволіли…